32 фільми про журналістів

32 фільми про журналістів

Професія журналіста овіяна романтикою. Головні герої фільмів і книг, часто займаються журналістикою. Але наскільки наближеним до реальності є художній опис журналіста і чим він займається насправді?

 

«Новини» (англ. «The Newsroom» — американський телесеріал про роботу вигаданого телеканалу Atlantis Cable News (ACN). Виробництво телекомпанії HBO. Вийшов в ефір 12 червня 2012 року, триває по сьогоднішній день. На даний момент вийшло три сезони на 10, 9 та 6 серій відповідно. За виконання головної ролі актор Джефф Деніелс отримав нагороду Primetime Emmy Award в 2013 році. Серіал відзначається достовірною демонстрацією специфіки роботи телевізійного каналу, швидким розгортанням кількох сюжетних ліній одночасно, а також детальним описом американської політики, зокрема Республіканської партії США, членом якої є головний персонаж Віл МакЕвой. Практично всі події, описані в серіалі, взяті з реального життя — зокрема детально описувалась робота каналу над новинами про вибух нафтової платформи «Deepwater Horizon» в Мексиканській затоці, критичне зростання державного боргу США, вбивство Осами бен Ладена, акцію «Захопи Волл-стріт», кліматичні зміни та справу Едварда Сноудена.

 

«День бабака» (англ. Groundhog Day) — американська комедія з елементами фантастики режисера Гарольда Раміса за мотивами оповідання Денні Рубіна.

Події відбуваються у містечку Панксатоні, Пенсильванії. Головний персонаж — Філ Коннорс (Білл Мюррей) — переживає постійно один і той самий день — 2 лютого, день Бабака.

Щороку 2 лютого у невеликому американському містечку Панксатоні (англ. Punxsutawney, штат Пенсильванія) проводиться свято під назвою «День бабака». У цей день люди навмисне будять бабака на ім'я Філ із зимової сплячки і прогнозують за його поведінкою чи скоро настане справжня весна. Щороку на це свято в Панксатоні з Піттсбурга їздить самозакоханий і зарозумілий телеоглядач погоди Філ Коннорс (Білл Мюррей), якому набридла його робота, та який ненавидить цей фестиваль у глухому містечку.

Приїхавши в черговий раз на фестиваль бабака разом з колегою Ритою (Енді Макдавелл), Філ зупиняється в готелі ввечері 1 лютого. Зранку 2 лютого він зустрічає надокучливого знайомого Неда, без жодного задоволення відвідує свято, а дорогою назад потрапляє в затор через завірюху. Філ змушений лишитись в готелі на ніч. Зранку він чує вже знайомий прогноз погоди та думає, що на радіо поставили вчорашній запис. Але й інші події повторюються, виявляється Філ прокинувся знову 2 лютого. Він вважає це дежавю, або що він захворів. День повторюється, Філ засинає в готелі та знову-таки прокидається зранку 2 лютого.

 

«Зодіак» (англ. Zodiac) — американський детективний трилер режисера Девіда Фінчера, що вийшов 2007 року. У головних ролях Джейк Джилленгол, Марк Руффало, Роберт Дауні (молодший). Стрічка знята на основі документальної книги Роберта Грейсміта

Стрічка розповідає про реальну історію серійного вбивці зі Сан-Франциско, що орудував у місті у 1960-1970-их роках. Він назвав себе Зодіаком, і спілкується з поліцією через репортерів місцевої газети «San Francisco Chronicle». Зодіак посилає їм зашифровані листи, репортери і поліцейські намагаються його зловити.

 

«Журналіст» (англ. Manhattan Nocturne / Manhattan Night, буквально «Мангеттенський ноктюрн» або «Мангеттенська ніч») — кримінальний детектив 2016 року з Едрієном Броуді та Івонн Страховскі в головних ролях. Сценарій фільму заснований на романі Коліна Гаррісона «Мангеттенський ноктюрн»

Керолайн Кроулі звертається до успішного журналіста Портера Рена з проханням розслідувати нещодавнє вбивство її чоловіка Саймона Кроулі. Тіло Кроулі було знайдено в зруйнованому будинку. Поліція не знаходить жодних зачіпок, як і чому чоловік міг бути там.

Керолайн запрошує журналіста до себе, щоб показати поліційні звіти, та спокушає його. Бос Рена, Гоббс, дізнавшись про зв'язок Портера з Кроулі, дає йому завдання знайти у неї карту пам'яті з відео. Жінка також хотіла б отримати її. Журналіст починає шукати запис у будинку батька вбитого Саймона. У нього з'являється зачіпка. Головний герой іде в будинок місіс Сігал, де й знаходить відео.

Портер повертає карту пам'яті Гоббсу, а той дає йому ключ. Журналіст здогадується, що він від будинку, де було знайдено мертвого Саймона. На місці злочину головний герой знаходить відеокамеру з записом. На ньому Саймон випитує у Керолайн таємницю. Копію запису Рен повертає Керолайн, залишивши собі оригінал.

 

«Стрінгер» - кримінальна драма голлівудського актора Дена Гилроя, який в цьому фільмі пробує себе в якості режисера. Головні ролі у фільмі «Стрінгер», який ви можете дивитися онлайн, виконали такі зірки американського кіно, як Джейк Джилленхол і Рене Руссо. Молодий і амбітний журналіст, який готовий працювати 24 години на добу 7 днів на тиждень, шукає роботу. У нього недостатньо досвіду і в авторитетних виданнях йому відмовляють, а працювати в «Телегід» йому не дозволяє гордість. Він не знає, що робити, розсилає резюме куди тільки можна, але всюди йому відповідають ввічливо, але непохитно: «Нам потрібна людина, у якого більше досвіду». Зрештою, коли юнак вже зовсім впадає у відчай, до нього підходить чоловік з діловою пропозицією. Не вдаючись в деталі, журналіст хапається за це, як потопаючий за соломинку. Але при найближчому розгляді виявляється, що йому пропонують працювати кримінальним стрингером - людиною, яка за гроші повинен дістати будь-яку інформацію і будь-які фотографії, навіть якщо це порушує закон ...

 

«Афера Стівена Гласса» (англ. Shattered Glass) — біографічна драма 2003 року, знята Біллі Реєм за власним сценарієм. Сценарій заснований на статті «Vanity Fair» Базза Біссінгера, опублікованої у вересні 1998 року. У ній автор висвітлив стрімку журналістську кар'єру Стівена Гласса в «The New Republic» в середині 1990-х років і його різке падіння, коли було викрито його широко розповсюджене журналістське шахрайство.

Стівен Гласс — репортер у «The New Republic», де він заробив собі ім'я на написанні барвистих історій. Редактора журналу Майкла Келлі поважають усі молоді співробітники. Коли Девід Кін (на той час голова Американського консервативного союзу) ставив питання про опис Гласса мінібарів та п'яних витівок молодих республіканців на з'їзді, Келлі підтримав свого репортера, визнавши одну помилку Гласса, але сказав, що все інше правда.

Келлі звільняють після того, як він виступає проти свого боса Марті Перетца, а його колега-письменник Чарльз «Чак» Лейн отримує підвищення, зайнявши місце Майкла. Журнал публікує розважальну історію Гласса під назвою «Hack Heaven» про Яна Рестіла — хакера-підлітка, який отримав високооплачувану роботу в компьютерній компанії «Jukt Micronics» після злому їхньої комп'ютерної системи. Після публікації статті репортер «Forbes Digital Tool» Адам Пененберг починає досліджувати цю історію, щоб дізнатися, як Гласс отримав інформацію; Пененберг не може знайти ніякі підтверджуючі докази для історії Гласса.

 

«Секретне досьє» — американська біографічна історична драма про журналістів двох впливових видань, які опублікували секретні документи про хід війни у В'єтнамі.

Південний В'єтнам, 1965 рік. Даніель Еллсберг — воєнний аналітик перебуває у бойових частинах. У джунглях солдати потрапляють в засідку. Еллсберг летить у США разом з міністром оборони США. Думка аналітика полягає в тому, що ситуація погіршується, але в своєму інтерв'ю міністр зазначає протилежне. Елленберг викрадає кілька томів секретних документів про відносини В'єтнаму та США, у яких розкрито справжній стан справ.

 

«Вся президентська рать» — американський художній фільм, заснований на однойменній документальній книзі журналістів Боба Вудворда і Карла Бернштейна, які у 1973 році розслідували Вотергейтський скандал для газети «Вашингтон пост».

До рук співробітників газети «Вашингтон пост» потрапляють матеріали що свідчать про те, що представники адміністрації президента Ніксона організували таємне прослухування в штаб-квартирі своїх політичних опонентів. Основну частину фільму займають досить рутинна робота з пошуку свідків і наполегливі спроби змусити їх говорити. В той момент, коли розслідування здавалося зайшло в безвихідь, журналістів підтримує відповідальний редактор газети Говард Симонс. У результаті найвагоміші свідчення надав таємний свідок, справжнє ім'я якого не було розкрите, але саме його свідчення в результаті приводять до публікації скандальних матеріалів на сторінках газети.

Фінальні кадри показують екран телевізора, по якому передають звіт про відставку президента Ніксона, та журналістів Вудворда і Бернстейна, що не звертають на трансляцію увагу, захоплено працюють над новим матеріалом.

 

«Солодке життя» (італ. La dolce vita) — чорно-білий фільм італійського режисера Федеріко Фелліні, випущений 3 лютого 1960 року. У фільмі розповідається історія життя журналіста у Римі за часів економічного піднесення Італії у 50-х роках XX століття. Головну роль виконав Марчелло Мастроянні.

Володар головного призу 13-го Каннського кінофестивалю, «Золотої пальмової гілки», і премії «Оскар» за дизайн костюмів (П'єро Герарді). Критики розглядають фільм, як перехідний від неореалізму до артхаузу. Загалом фільм вважається великим здобутком Фелліні перед усією історією кіно. Нині вважається кульмінаційною точкою в кар'єрі Фелліні, вершиною його режисерської майстерності (нарівні з його іншим класичним хітом за участю Мастроянні, «Вісім з половиною»).

 

«Приватна війна» (англ. A Private War) — біографічна воєнна драма 2018 року спільного виробництва США та Великої Британії.

Американська журналістка Мері Колвін починає відвідувати найнебезпечніші країни світу та документувати війни, працюючи в The Sunday Times.

У 2001 році журналістка втрачає ліве око, потрапивши в засідку армії Шрі-Ланки. З того часу Колвін змушена носити пов'язку. Весь час Мері страждає від видінь і звуків. Подруга Ріта вмовляє її пройти лікування від посттравматичного стресового розладу. Невдовзі вона продовжує свою роботу в гарячих точках. Останньою її місією стає сирійське місто Хомс. Там журналісти та репортери потрапили в перехресний вогонь. Неподалік будівлі, яку журналісти використовували як медіа-центр, лунають вибухи. Всі починають рятуватися. Поранений фотограф Пол Конрой отямлюється поряд з вбитими Мері Колвін і фотожурналістом Ремі Ошліком.

 

«Павільйон сміху» (оригінальна назва — англ. Whiskey Tango Foxtrot, дослівно — Віскі Танго Фокстрот) — воєнна комедія-драма Глена Фікара та Джона Рекуа є екранізацією мемуарів журналістки Кім Баркер, «Таліби в випадковому порядку» (The Taliban Shuffle).

Головна героїня військової комедії «Павільйон сміху» журналістка по імені Кім Бейкер вирішила перевірити свою міцність, тому добровільно вирушила в гарячу точку, щоб звідти висвітлювати всі події. Незабаром вона прибула до Афганістану, який став для неї новим будинком. Мало хто з її колег зміг б погодитися на таку поїздку, так як боялися за свої життя, але цій сміливій ​​і відважній особі ця місія була по плечу. Правда, вона не думала, що на війні буде так важко, коли вона усвідомила цей факт, то повертатися було уже пізно. На місці подій вона почала з'ясовувати, чому місцеві жителі так погано ставляться до громадян США.

 

«У центрі уваги» (англ. Spotlight) — американський драматичний фільм, знятий Томом Мак-Карті. Світова прем'єра стрічки відбулась 3 вересня 2015 року поза конкурсом Венеційського кінофестивалю, а в Україні — 25 лютого 2016 року. Також «У центрі уваги» був показаний на кінофестивалях в Телларайді та Торонто. Фільм, заснований на реальних подіях, розповідає про журналістське розслідування щодо священиків-педофілів бостонської католицької церкви. Численні злочини своїх підлеглих-педофілів неодноразово покривав сам бостонський архієпископ, кардинал Бернард Лоу, який пізніше зробив кар'єру в оточенні папи римського Івана Павла Другого. Унаслідок скандалу були скасовані і закриті 65 парафій, католицька церква виплатила десятки мільйонів доларів компенсації постраждалим від домагань та їхнім родинам.

 

«Убити посланця» (англ. Kill the Messenger) — американська кримінальна драматична стрічка режисера Майкла Куести, що вийшла 2014 року. У головних ролях Джеремі Реннер, Розмарі Девітт, Рей Ліотта. Стрічка створена на основі однойменного роману Ніка Шу і роману «Темний Альянс» Ґері Вебба

Американський репортер Ґері Вебб збирає матеріал для своєї статті. Проводячи журналістське розслідування, Ґері натрапляє на таємні документи ЦРУ, в яких зафіксовано причетність організації до торгівлі наркотиками. Проте, незважаючи на погрози, стаття виходить у тижневику.

 

«Доброго ранку, В'єтнам» (англ. Good Morning, Vietnam) — американський фільм режисера Баррі Левінсона 1987 року з Робіном Вільямсом в головній ролі.

1965 рік. Рядовий ВПС США, ведучий радіо Едріан Кронауер, прибуває до В'єтнаму, щоб зайняти місце на американській військовій радіостанції в Сайгоні. З його появою програма "Доброго ранку, В'єтнам" перестає існувати для галочки і починає мовити для слухачів. Замість рутинних і нудних повідомлень і заїжджених платівок з динаміків тепер звучить гумор на межі фолу і заводний рок-н-рол. Кронауер висміює всіх і вся, але часом його жарти – лише спосіб показати справжнє обличчя війни. При цьому на дозвіллі найпопулярніший радіоведучий в Сайгоні залицяється до дівчини-в'єтнамки. Чи потрібен такий співробітник на військовому радіо? Солдатам – так, а ось начальству – ні.

 

«Добраніч, та нехай щастить» (англ. Good Night, and Good Luck) — американська драма Джорджа Клуні.

Дія картини відбувається в США 50-х років, в епоху розвитку телебачення — фільм розповідає реальну історію протистояння репортера Едварда Мароу і сенатора Джозефа МакКарті, що в рамках так званого «полювання на відьом» звинуватив сміливого журналіста в симпатії до комуністичного режиму.

 

«Запитайте Сінді» (англ. Good Advice - «хороший рада») - фільм, знятий режисером Стівом Решом.

Біржовий маклер Райан Тернер потрапив у халепу, неправильно оцінивши сили, він програв всі гроші на біржі. Його дівчина Сінді веде колонку жіночих рад в місцевій газеті. Вона кидає його і їде до Бразилії. На час її від'їзду, вкрай маючи потребу в коштах, він вирішує писати замість неї під її ім'ям. Ніхто про це не знає. Спочатку поради чоловіки звучать шовіністично, проте йому вдається налаштуватися на такий стиль відповідей на листи читачок, який і чекає публіка від колонки жіночих рад. Через деякий час Райану вдається підкорити півкраїни порадами, що значно збільшує тираж газети. Паралельно він завойовує серце Пейдж, головного редактора тієї газети, куди він пише. Але тут несподівано повертається Сінді, виявивши Райана і Пейдж в одному ліжку.

 

«Народ проти Ларрі Флінта» (англ. «The People vs. Larry Flynt») — фільм-біографія про Ларрі Флінта американського кінорежисера і сценариста чесько-українського походження Мілоша Формана. Хоча фільм не досяг фінансового успіху, він здобув похвалу критики і отримав кілька нагород і номінацій.

Фільм оповідає біографічну історію життя скандально відомого американського видавця та бізнесмена Ларрі Флінта в 1970-1980-х роках.

Молодий Ларрі Флінт і його брат Джиммі тримали стриптиз-клуб «Hustler» у Цинциннаті. Справи в закладі йшли не дуже добре, й Ларрі вирішив почати розсилати поштою рекламний листок клубу потенційним клієнтам. З часом цей листок перетворився на повноформатний порнографічний журнал «Hustler». Справжній успіх чекав журнал і його видавців після того, як Флінт опублікував фотографії голої Жаклін Кеннеді Онассіс. У цей же час Ларрі знайомиться з Алтеєю Лейзер, яка згодом стає його дружиною.

 

Своя людина (англ. The Insider) — фільм 1999 року, в якому розповідається історія, що раніше висвітлювалася телепрограмою «60 хвилин» про працівника тютюнової компанії, котрий вирішив розповісти світові правду про загрозливу дію нікотину та видати таємницю цих компаній, котрі додавали до власних цигарок спеціальні речовини, котрі викликали швидке звикання до нікотину. Фільм знятий на основі подій, що мали місце у США.

В основу сюжету картини покладено гучний скандал, який стався у США у 1995 р. навколо відомої програми новин «60 хвилин». Джеффрі Віганд (Jeffrey Wigand[en]), науковий співробітник могутньої тютюнової корпорації, мав розповісти в інтерв'ю про шкідливий вплив її продукції. Проте, попри зусилля продюсера Ловелла Бергмана (Lowell Bergman), шоу було зняте з ефіру.

 

«Фрост проти Ніксона» (англ. Frost/Nixon) — американсько-британсько-французька історична драма режисера Рона Говарда (був також продюсером), що вийшла 2008 року. У головних ролях Френк Ланджелла, Майкл Шін. Стрічку знято на основі однойменної п'єси Пітера Морґана (був також сценаристом)[5], що заснована на реальних подіях.

Вотергейтський скандал став причиною відставки тодішнього президента США Річарда Ніксона. Три роки Ніксон мовчав, а 1977 року він дав ексклюзивне інтерв'ю Девіду Фросту, британському журналісту. Проте співбесіда зі сповіді перетворилась на інтелектуальне протистояння.

 

Як позбутися хлопця за 10 днів — комедійний фільм 2003 року.

Журналістка Енді Андерсон з журналу отримує досить незвичайне редакційне завдання, яке до того ж треба зробити дуже швидко. Вона мусить написати статтю про те, що вигадують жінки для того, щоб звільнитися від чоловіка, коли вони його більше не хочуть бачити поруч. На все про все в неї тільки 10 днів, через які матеріал повинен лежати на столі головного редактора. Їй необхідно знайти в натовпі хлопця, закохати в себе, а потім вчинити всі класичні викрутаси примхливої красуні. На біду Енді, її вибір припав на молодого рекламного агента Бенджаміна Беррі, який сам якраз уклав зі своїм босом парі, що він зможе закохати в себе дівчину за 10 днів. Чи може таке дивне знайомство, засноване на авантюрі і замішане на брехні, привести до взаємності.

 

«Дайте книгу скарг» (рос. «Дайте жалобную книгу») — російський радянський художній фільм, поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1965 році режисером Ельдаром Рязановим.

Фільм знятий в останні роки Хрущовської відлиги.

Пісню «Добрий вечір» виконує популярна в 60-ті роки співачка Лариса Мондрус.

У Москві працює ресторан «Кульбаба», який користується у відвідувачів поганою славою. Персонал грубіянить і недбало обслуговує клієнтів, кухня огидна, книга скарг завжди «зайнята». І все б так і залишилося, якби в це злощасне місце не прийшов журналіст Нікітін з друзями. Зіткнувшись із жахливим обслуговуванням і до того ж через непорозуміння потрапивши до міліції, він вирішив написати фейлетон про цей ресторані. Стаття отримує серйозний громадський резонанс.

Згодом сам Нікітін закохується в директора цього ресторану — миловидну молоду жінку, Тетяну Олександрівну, і допомагає їй переобладнати старомодний ресторан у сучасне молодіжне кафе. У підсумку, пройшовши всі перипетії бюрократизму, вони досягають своєї мети.

 

«Я люблю неприємності» (англ. I Love Trouble) — романтична комедія, головні ролі в якій виконали Джулія Робертс та Нік Нолті.

Головні герої — журналісти-конкуренти, які постійно ганяються за сенсаціями, наражаючись на неприємності. Намагаючись позбутися один від одного в розслідуванні таємничої залізничної катастрофи, вони випадково натикаються на страшну правду, яка кидає їх в обійми страху і … в обійми один одного. Ніколи ще кохання не було таким небезпечним!

 

«Полювання Ганта» — пригодницький фільм Річарда Шепарда, головні ролі в якому виконали Річард Гір, Терренс Говард, Джессі Айзенберг.

Репортер Саймон Гант і оператор Дак висвітлювали воєнні події Іраку, Сомалі, Боснії та Герцеговини. Їхня спільна робота неодноразово приносила напарникам престижні нагороди. Та витівка Ганта усе змінила. Його звільняють і він зникає, в той час як Дак стрімко піднімається кар'єрними сходами.

Дак з командою приїздить у Сараєво. Несподівано з'являється Саймон, який обіцяє сенсаційний репортаж з воєнним злочинцем Фоксом. Дак і молодий журналіст Бенджамін Штраус погоджуються, втрьох вони вирушають в Республіку Сербську на пошуки Богдановича.

Троє потрапляють до рук охоронця Фокса, який готується вже стратити їх. В останню хвилину їх рятують співробітники ЦРУ, але Богдановича не заарештовують. Журналістів намагаються відправити в США, але вони тікають, щоб довести план до кінця. Дочекавшись слушної нагоди Гант, Дак і Штраус схоплюють злочинця. Вцілілі родичі жертв його лінчують.

 

«Газета» (англ. The Paper) - американський кінофільм 1994 року. Фільм описує 24 години з життя редактора нью-йоркської газети.

Редактор вигаданої нью-йоркської газети «Нью-Йорк Сан» Генрі Хекет і вдень і вночі живе тільки своєю роботою. Його дружині Марті вже давно набридло, що увагу чоловіка повністю прив'язана до газети, а про сім'ю він майже не згадує. Крім того, вона ревнує Генрі до головного редактора видання Алісії Кларк. Березня готова до відчайдушних вчинків.

Тим часом в руки Алісії Кларк потрапляє сенсаційний матеріал для першої смуги. Перш ніж стаття, яка звинувачує в злочині двох невинних молодих людей, виявиться в номері, Хекет повинен все перевірити ще раз, і в його розпорядженні всього кілька годин. Фінансове становище газети незавидне, і гаряча стаття дуже б поправила її статус. До всіх напастей додається те, що одного з репортерів газети починає переслідувати чиновник міської адміністрації, про якого опублікували викривальну статтю. Хекет намагається втихомирити баламута і потрапляє в перестрілку ...

 

«Близько до серця» (англ. Up Close and Personal) — американський художній фільм 1996 року, знятий режисером Джоном Евнетом.

Немолодий журналіст Воррен Джастіс потихеньку сходить з телеорбіти. Знайомство з симпатичною дівчиною Саллі відроджує в ньому колишній смак до професії. Він відкриває в ній талант телеведучої і береться навчати тонкощам журналістики. Між ними виникають романтичні почуття. Зрештою Сfллі обганяє свого вчителя на професійній ниві і домагається небаченої популярності. Воррену доводиться вдаватися до все більш небезпечних методів, щоб остаточно не залишитися в її тіні.

 

«Сенсація» (англ. Scoop) — британська романтична комедія, трилер знята в 2006 році Вуді Алленом. Головні ролі виконали такі зірки як Г'ю Джекмен, Скарлет Йохансон та Вуді Аллен.

Фільм починається зі сцени, в якій пливе корабель, на кормі якого зібралися мовчазні люди, а на носі стоїть Смерть у чорному балахоні і з косою в руках. Журналіст Джо Стромбл, оглядаючись на всі боки, пропонує Смерті хабар, але та не реагує. Тут з Джо вступає в розмову якась леді, яка розкриває йому страшну таємницю: швидше за все, загадковий «Вбивця з колодою карт Таро», що тероризує Лондон, і син лорда Лаймана, Пітер, у якого ця леді працювала секретаркою — одна й та сама особа. Леді підозрює, що її отруїли відразу після того, як вона запідозрила Пітера в зв'язку з вбивствами. Джо Стромбл розуміє, що в його руках найбільша сенсація, однак він мертвий і нічого не в змозі зробити. Він тихо підбирається до борту корабля і зістрибує в темну воду.

 

«Диявол носить Prada» (англ. The Devil Wears Prada) — американська комедійна драма за однойменною книгою Лорен Вайсбергер. У фільмі знялася Енн Гетевей в ролі Енді Сакс, молодої випускниці коледжу, яка приїхала в Нью-Йорк і отримала роботу молодшої асистентки владної і вимогливої Міранди Прістлі, головного редактора відомого модного журналу, роль якої виконала Меріл Стріп. Емілі Блант та Стенлі Туччі грають ролі єхидної старшої асистентки Емілі Чартон і критичного, але прихильного креативного директора Найджела відповідно. У фільмі також знімалися Едріан Греньє, Саймон Бейкер та Трейсі Томс.

 

«Ранковий підйом» (англ. Morning Glory) — комедійна драма режисера Роджера Мічела.

На тлі невдач в особистому житті, продюсера новин Беккі Фуллер (Рейчел Макадамс) щойно звільнили з роботи у програмі Доброго ранку Нью Джерсі. Намагаючись знайти нову роботу, вона розсилає безліч резюме. Через деякий час вона влаштовується в одне з ранкових новинних шоу Нью-Йорка. В перший же день виганяє самозакоханого ведучого Пола Макві (Тай Баррел). Змушена терміново шукати нового співведучого для Колін Пек (Дайаян Кітон), вона знаходить Майка Помроя (Гаррісон Форд) — легендарного тележурналіста. Помрой має контракт з каналом, тож змушений прийняти пропозицію Беккі. Проте він не сприймає цю роботу серйозно, постійно конфліктує з Колін. Через падіння рейтингів передачу можуть закрити, тому Беккі доводиться шукати нові підходи до Майка й концепції передачі.

 

«Нічого окрім правди» (англ. Nothing But the Truth) — американська політична драма 2008 року, знята режисером Родом Лурі з Кейт Бекінсейл в головній ролі.

Після замаху на президента уряд США покладає відповідальність на Венесуелу і здійснює авіаудар по Каракасу. Через деякий час в руки відомої журналістки Рейчел Армстронг (Кейт Бекінсейл) потрапляє секретний звіт, з якого випливає, що ніяких доказів зв'язку замаху з Венесуелою не існує. Сенсаційна стаття Рейчел притягує увагу суспільства в першу чергу до автора звіту — секретного агента Еріки Ван Дорен (Віра Фарміґа). Але влада стурбована іншим: хто розкрив агента ЦРУ? хто допустив витік інформації? З метою взнати ім'я «зрадника» з'являється спеціальний прокурор Паттон Дюбуа (Метт Діллон), що погрожує Рейчел притягненням до суду за відмову видати ім'я джерела «в інтересах національної безпеки». Але журналістка не збирається здаватись і намірена стояти на своєму до кінця.

 

Гола правда (англ. The Ugly Truth) — американська романтична комедія з Джерардом Батлером («300», «P.S. Я кохаю тебе», «Рок-н-рольщик») і Кетрін Гейґл («Трішки вагітна», «Анатомія пристрасті») у головних ролях.

Еббі Ріхтер (Кетрін Гейґл) молода й амбіційна. Вона працює продюсером ранкового ТБ шоу на телеканалі «AM Sacramento». Еббі пишається тим, що може вмить знайти вихід з будь-якої ситуації і вирішити будь-яку проблему — але тільки не коли мова заходить про її особисте життя, адже Еббі досі самотня. Варто дівчині, яка в іншій ситуації зібрана і бездоганна, піти на побачення, як її переслідує невдача за невдачею.

Рейтинги шоу падають. Щоб привернути глядацьку аудиторію, керівництво запросило у передачу спеціального кореспондента Майка Чедвея (Джерард Батлер), з яким Еббі змушена тепер ділити студію. А вже він-то знає, де в неї слабкі місця! Його шоу «Гола правда» покликане відкрити жінкам очі на те, що справді заводить чоловіків. Непристойні жарти, які Майк відпускає в ефірі, і відверто шовіністичний настрій шоу, м'яко кажучи, шокують Еббі. Але, незважаючи на все це, рейтинги злітають до небес, і керівництво каналу залишає шоу Майка в ефірі.

 

«Телеведучий: Легенда про Рона Борганді» (англ. Anchorman: The Legend of Ron Burgundy) — американська комедія режисера Адама МакКея (був також сценаристом), що вийшла 2003 року. У головних ролях Вілл Ферелл, Крістіна Епплгейт, Пол Радд, Стів Керелл.

Сполучені Штати Америки, середина 1970-их років, на телебаченні домінують чоловіки. На 4 Телеканалі Рон Борганді працює телеведучим разом із репортером Браяном Фантаною, ведучим прогнозу погоди Бріком Тамлендом і спортивним коментатором Чемпом Кіндом. Одного дня директор каналу Ед Гаркен повідомляє, що вони змушені найняти телеведучою жінку — Вероніку Корнінгстоун. Тепер між Веронікою і Роном починається війна.

 

«Інтерв'ю з Богом» (англ. An Interview with God) — американська детективна драма про успішного журналіста, який повернувся з війни в Афганістані та зустрів людину, яка називає себе Богом.

Успішний журналіст Пол Ашер, який пише на християнські теми, повертається із Афганістану після серії репортажів про війну. Повернувшись додому, він намагається вирішити особисту кризу — це наслідки свого досвіду, невдалий шлюб і зміцнити віру, яка почала зникати. Не знаючи, куди звернутися, Пол бере інтерв'ю у загадкового чоловіка (Девід Стретейрн), який стверджує, що він Бог. Вони запланували три інтерв'ю по 30 хв. Під час розмови із ним, молодий журналіст опиниться на роздоріжжі, намагаючись відповісти на питання: «Кого ми називаємо Богом?»

Що допитливий журналіст запитає у Бога під час інтерв'ю? Що отримає у відповідь?

Поділіться сторінкою